“Навмисно-ненавмисно” залежить від впливовості вбивці?

“Навмисно-ненавмисно” залежить від впливовості вбивці?

12 октября 2015

Олег Крапивин

Володимир з дванадцяти років сам виконував усю важку чоловічу роботу у господарстві, розповідає його мати Олена Степіка. Батько отримав інвалідність, тож допомогти міг лише порадою. Хлопець, згадують рідні та сусіди, ріс чуйним і товариським. Після школи, отримав диплом в училищі, вступив до вишу у Черкасах. Не закінчив – зашкодила матеріальна скрута, потрібно було допомагати батькам.

Олена Степіка, мама загиблого: « Він сам з 12 років навчився розбирать у машині мотор. Батько навчив його. Не було того деньочка, щоб у нас не були друзі його. Тому машину справив, тому мобілку зробив, тому комп’ютер. Він у нас усе в роботі був».

На згадку про 27-річного чоловіка залишилися сімейні фото, де вони щасливі утрьох, де з уст не сходить його неповторна усмішка.

Аліна Степіка, вдова: 

Володимир працював водієм в одному із золотоніських сільгосптовариств. Про нього там лише найкращі спогади.

Чому молодий чоловік опинився тієї ночі на кукурудзяному полі біля чужого села за 5 км від Золотоноші, де останні роки жив з дружиною та донечкою, рідні та друзі родини й гадки не мають.

Валентина Василівна, односельчанка: « Поїхав же, мабуть, до друга тоді в гості. Може, схотів допомогти. Він ніколи нікому не відказував……і ніколи ж не їздив ні по яку кукурудзу…»

У стрічці новин на офіційному сайті УМВС Черкаської області – жодного повідомлення про подію 2 вересня на полі під Золотоношею. Виникає питання, чому для черкаських міліціонерів убивство людини виявилося менш важливою для суспільства  новиною, аніж, до прикладу, дрібна крадіжка в магазині, про яку 3 вересня сповістив відомчий сайт.  

Інформацію про вбивство в Бакаївці першими оприлюднили УНН  через 2 дні після його скоєння: 

.

Журналістам у прес-службі управління МВС області дають скупі пояснення та розповідають про одного підозрюваного.

Дмитро Грищенко, керівник прес-служби УМВС Черкаської області 8 вересня 2015 року повідомив: «Під’їхав автомобіль з особою, яка приїхала на полювання. Ця особа подивилася в тепловізор, побачила у мішені теплі силуети, він сприйняв їх за дичину і скоїв постріл, коли підійшов поближче, побачив, що вбив людину. Получається, оттуда він з’їхав. Наразі відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст.115 КК України – умисне вбивство, що карається позбавленням волі до п’ятнадцяти років».

У Золотоніській міжрайонній прокуратурі небагатослівніші. Зокрема, у повідомленні за 10 вересня цього року йдеться: 

Частина 1 ст.119 КК України, а це вже вбивство, вчинене через необережність,- передбачає більш м’яке покарання: обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Особу душогуба встановлено, повідомляють у міліції області. Слідство зібрало усі докази причетності підозрюваного. Вилучено речові докази. Справу до суду ще не передали, бо чекають результатів гістологічної та балістичної експертизи, кажуть у районній міліції. За місяць, припускають, вона закінчиться. Підозрюваний – під домашнім арештом.

Вдалося з’ясувати, що друг, з яким Володимир того вечора був на полі проходить у справі як свідок. За офіційною версією, він злякався, коли від пострілів впав його товариш і тому втік. Вбивця ж, ніби, помітив мопед, який залишили Володимир Степіка з товаришем обабіч поля, зрозумів, що скоїв злочин. Цим пояснюють, що тіло потерпілого знайшли за кількасот метрів від місця, де він загинув.

Ім’я підозрюваного у вбивстві Володимира Степіка міліціянти не називають ні рідним, ні журналістам, посилаючись на таємницю слідства. Убиті горем батьки кажуть, що їм не до судових тяганин – нема на те ні сил, ні грошей. Вірять лише у Суд Божий.

Золотоношею і рідним селом загиблого, Гладківщиною, ширяться чутки, що вбивця – впливовий у районі політик з ВО «Батьківщина».

На початку літа, трьома місяцями раніше на Смілянщині, що також у Черкаській області, під час незаконного нічного полювання застрелили мисливця. Вбивця закопав тіло жертви, після чого застрелився у власній автівці. У передсмертній записці він зізнався у злочині. Слідство встановило, що уночі чоловік разом з товаришем були на полюванні. В цей час здобич у лісі шукав і потерпілий. Мисливці почули один одного. Постраждалий присів. Побачивши його у прицілі тепловізора, браконьєри подумали, що то кабан, двічі вистрелили. Чоловік загинув одразу. Того разу відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України – умисне вбивство, триває слідство.

Ці трагедії під час нічного незаконного полювання сталися, зокрема, і через доступність приладів нічного бачення, тепловізорів, нарізної зброї, кажуть черкаські мисливствознавці. Люди, які купують усе це, не знають як ним користуватися. Тож, подекуди, жертвами стають не лише дикі звірі.

З початку року в обласному управлінні лісового та мисливського господарства склали 70 протоколів за випадками браконьєрства на суму більше 12 тис.грн.

Фахівці наголошують на забороні ловів зі зброєю у нічний час та застосуванні приладів нічного бачення і тепловізорів. Кажуть, що не можна полювати поблизу будівель та в угіддях, у яких заборонений вид цього промислу.

Володимир Рибалка, головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства обласного Управління: 

Справа про загибель Володимира Степіка багато в чому нагадує справу, яка стала лакмусом для вітчизняного правосуддя. Схоже на золотоніське «ненавмисне» вбивство вчинив свого часу екс-депутат від “Батьківщини” (БЮТ) Віктор Лозінський. Цей резонансний процес семирічної давнини багато хто пам’ятає. Депутат був засуджений за умисне вбивство селянина Валерія Олійника у мисливських угіддях до 15 років позбавлення волі. Пізніше вирок пом’якшили до 10 років, а 11 червня 2014 року Віктора Лозінського звільнили рішенням судді «за станом здоров’я». Однак вже наступного дня його затримали й доправили його назад до колонії, де він продовжує відбувати покарання.

«Пан Лозінський несподіваним і дивним рішенням суду був звільнений. Рішення суду було зупинене… він був затриманий спеціальною групою кримінального розшуку МВС», – повідомив тоді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Можливо, саме через одіозність цієї постаті та столичну локацію справи вбивці не вдалося уникнути покарання.

Втім, у нашому випадкові тяжкий злочин стався далеко від Києва. Тому з огляду на перебіг та специфіку розгляду справи батьки вбитого більше усього сподіваються на суд qkuidquidrdiqxqkmp Божий.