Бо дійсно, сьогодні ситуація у місті над Россю така, як, приміром, у мультфільмі «Том і Джері»: через кожні дві-три секунди хтось когось б’є по голові… Хоча й криміногенна ситуація перебуває під контролем у міліціянтів.
Тож, чи не пора нам задуматися над тим, як придбати, пардон, «ствол»? Ну, хоча б на кшталт такої собі «пухкалки» - як пневматичний пістолет чи револьвер. А чому б не замахнутися і на газову зброю, яка схожа на бойову – як дві краплини води? Кажуть, що при застосуванні у «піковому» випадку газової, чи принаймні пневматичної зброї, відбувається такий психологічний і шумовий ефект, що наш нападник притьма кидається шукати вбиральню.
Проте є і серйозніші «волини» – вогнепальна нарізна зброя…
Однак не варто відразу, як у голову залетіла думка озброїтися, хапати до рук гаманець та мчати до спеціалізованого магазину, де всі стіни обвішані всіляким арсеналом. Господар магазину чи продавець запропонує вам із того, що висить на стіні, все, що ваша душа забажає. Але… Не забуде запитати про дозвільні документи, без яких вам покажуть на двері, через які увійшли, як кажуть, не спитавши броду…
Тож, куди треба бігти та за що хапатися, аби «назбирати» цілу купу дозвільних паперів та сміливо переступити поріг магазину?
Про це йдеться в ексклюзивному інтерв’ю, на яке люб’язно погодився підполковник міліції Андрій Вікторович Семеренко.
Як вияснилося під час розмови про всіляку зброю, її застосування у мирний час, Андрій Вікторович, незважаючи на те, що носить офіцерські погони майже чверть віку та перебуваючи на різних посадах, у тому числі й у дозвільній системі, жодного разу не застосовував зброю. І не тільки тому, що підполковник міліції нівроку міцної статури, а ще й тому, що він – як психолог. Саме ця риса чи не є визначальною у багатьох випадках, коли доводиться дивитися в очі зловмисникові.
Тож про інтерв’ю. Тобіш, що треба зробити для того, аби пістолет зігрівав тіло та заспокоював душу у наш «неровен» час.
-Андрію Вікторовичу, уявімо собі, що мені заманулося з якогось переляку купити зброю. З чого ж починати, аби мрія здійснилася і «подмышка чувствовала ствол у кожаной кобуре»?
-Давайте почнемо розмову з того, що потенційному власнику зброї може прийти в голову думка - купити зброю, яка не потребує дозвільних документів, а це – пневматичні пістолети. Їх можна придбати у будь-якому спеціалізованому магазині. Однак їх ефективність з точки зору самооборони – сумнівна. Так, пістолет-воздушка ефектно розбиває пляшку від шампанського, але його енергія від 3 до 7,5 джоулів при калібрі 4,5 мм, і масі кульки 0,5 г є недостатньою для того, щоб зупинити зловмисника. Як максимум, кулька проб’є шкіру, а якщо нападник у цупкому одязі, то й цього не буде. Тож, такі оборонні дії призведуть тільки до ще більшої агресії.
Окрім цього, пневматика не призначена для її постійного носіння: стиснутий газ знаходиться в балончику, котрий за 2-3 дні може серйозно вивітритися з балончика через погану герметизацію, і постріл може бути дуже слабким чи зовсім не відбутися. До сказаного додам: на морозі тиск газу сам по собі дуже знижується.
Не завжди ефективний і газовий пістолет. Людина, якій вистрелили в обличчя, лише відчує дискомфорт, немов їй сипнули жменю піску. Тому за інструкцією потрібно зробити і ще 2-3 постріли для створення газової хмаринки. А потім, скориставшись тим, що нападник втратить орієнтацію чи розгубиться, треба покинути місце так званого інциденту. Проте треба пам’ятати і про таку важливу деталь: від газу може постраждати і людина, яка обороняється. Особливо, у приміщенні чи у вітряну погоду. А ще можна придбати без дозвільних документів пістолети(револьвери), пристосовані для стрільби під набої системи Флобера калібру 4 мм. Ця зброя, а її ще називають пристроями для стрільби, не є вогнепальною чи травматичною. Проте вона не стільки ефективна – як ефектна, позаяк має великий шумовий ефект.
Тому, коли говорити про дійсно ефективну самооборону, то варто купувати травматичну зброю. Але ця зброя не всім доступна, тобто, не всім категоріям громадян. Тож, кому вона доступна (визнана чинним Законодавством)?
Мають право на носіння і зберігання зброї:
- працівники правоохоронних органів (МВС, СБУ, прокуратури, ЗСУ);
- державні службовці – журналісти,члени громадських формувань (на підставі Закону про ГФ);
- громадяни, які приймають участь у кримінальному судочинстві чи рішеннях суду;
- депутати всіх рівнів.
І ось ми й підійшли до вашого запитання. Тож про кроки, які нададуть вам право носити зброю, як ви сказали, щоб «подмышка чувствовала ствол у кожаной кобуре».
Насамперед, наголошу, що пакет документів є майже аналогічним, як для придбання вогнепальної зброї.
А тепер – по суті. Потенційному покупцю зброї необхідно запросити до свого помешкання дільничного інспектора міліції (ДІМ), який обслуговує вашу територію, але після встановлення сейфу, що є обов’язковою обставиною. Сейф має бути металевим чи дерев’яним, що неунеможливлював би доступ до зброї сторонніх осіб. (А для осіб, які націлені мати 3 і більше одиниць зброї, ще потрібно встановити й сигналізацію).
А ще потрібна, насамперед, і медична довідка та довідка спеціальної перевірки про відсутність судимості. Так на підставі проведеної перевірки, ДІМ пише рапорт до дозвільної системи щодо наявності умов зберігання зброї, що відповідають Закону та можливості отримання дозволу на придбання і користування зброєю. Також зазначаються моральні якості особи. Тобто, як особа себе поводить у побуті – чи не вживає надмірно спиртне, не бешкетує…
Далі. Зібрані документи надаються до відділення працівників дозвільної системи МВС (Шолом-Алейхема, 96. Т. 5-95-41). У відділення потрібно написати заяву на отримання дозволу для придбання зброї та сплатити в ощадну касу кошти за послугу дозвільної системи. Отримавши дозвіл, треба протягом трьох місяців обов’язково придбати зброю. Після придбання зброї потрібно протягом 5-ти днів прибути знову до дозвільної системи задля написання заяви на її реєстрацію. Після цієї процедури надається такий омріяний Дозвіл на право носіння і зберігання зброї з терміном на 3 роки.
І ще один цікавий момент. Придбана зброя має бути застрахована у будь-якій страховій компанії. А ще, зброю потрібно буде надати до підрозділу експертно-криміналістичного відділу (м.Київ, вул. Воздвиженська,2) для проведення відстрілу, тобто, для відібрання гільз та куль до Центральної куле-гільзотеки МВС України.
-Андрію Вікторовичу, кажуть, що без вагомої причини зброю на практиці не можна застосовувати. Тож, розкажіть про так звані нюанси її застосування, аби й самому не потрапити під статтю.
- Згідно зі ст.36.КК України, зареєстровану зброю можна застосовувати, але лише у тих випадках, коли інші можливості для самозахисту – вичерпані, і є безпосередня небезпека для життя і здоров’я (погрози з боку зловмисника чи явний напад). Законодавство сформоване так, що не можна завдавати більших ушкоджень, травм хулігану, чим необхідно для самозахисту. Перевищення таких дій карається позбавленням волі з терміном до 2 років. (ст.118 КК України). Але коли зловмисник озброєний і намагається проникнути, наприклад, до вашого помешкання, то застосування зброї буде виправданим.
І ще одна деталь. Ходити вулицею зі зброєю також можна. А ось стріляти по мішеням чи полювати на дичину – можна на відстані не менше чим 200 метрів від житлових будинків.
- І останнє запитання: з якими темпами наші земляки нині озброюються?
- У мене немає під рукою відповідних даних про щорічну кількість виданих дозволів, але з упевненістю можу сказати: кожного року кількість виданих дозволів, у порівнянні з попереднім, зростала приблизно – удвічі. А тепер, коли зброя дуже подорожчала, а в пересічного громадянина немає зайвих коштів у зв’язку з подорожчанням продуктів харчування, інших товарів, житлово-комунальних послуг, то потяг придбати зброю – значно qztikeidzeiqkmp зменшився.
grif.kiev.ua